Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати.
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий.
Хвильовий, -а, -е. 1) Волнообразный.
2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. Деяка подробиця