Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Заходень, -дня, м. Пришлецъ. Під пальмами ховався мовчазливий, Скитавсь по кам'яній пустині одинокий, мов заходень, стратенець нещасливий, Серед чужих людей безлюдник боязливий. К. МХ. 17.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Чижмак, -ка, м. Сапогъ. Желех. Ум. чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові. Маркев. 34.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.