Вирок, -ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш.
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина.
Оклигати, -гаю, -єш, оклигнути, -ну, -неш, гл. Выздоровѣть, поздоровѣть.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати.
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный.
2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші.
3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.