Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ.
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота.
Дев'я́тий, -а, -е. Девятый. Темрява сталася до години дев'ятої.
Зару́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмсати. Чого се, дурню, плачеш?.. зарумсав очі.
Незабаром нар. = незабавом. Як воно (сонечко, Coccinella septempunctata) скоро зніметься й полетить — незабаром сояшно буде. Незабаром після сього вернувся з війни мій батько.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти.
Помеж нар. = поміж.
Поперепилювати, -люю, -єш, гл. Перепилить (во множествѣ). Поперепилюй дошки на троє, шоб по два аршини були завдовшки.
Трійця, тройця, -ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. 2) Трисвѣщникъ. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. 3) Раст. a) Veronica prostrata L. б) — божа. Hypericum montanum.
Хапати, -паю, -єш, гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Так хапає, як собака рве. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. 3) Брать взятки. Та й здорово він хабарі хапає. 4) Ѣсть съ жадностью. Хазяїн їсть тіки так, показує ложку.... а циган таки добре хапав, бо вимерхався не снідавши й нічого. 5) Хватать, быть достаточнымъ. На чужій землі хата і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає.