Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути.
Зва́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. звали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Сваливаться, свалиться, повалиться. Не дай, Боже, звалитися під тином. Прийшов Василь додомоньку, на постіль звалився.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Перестановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перестановити, -влю́, -виш, гл. = переставляти, переставити.
Повискаляти, -ля́ємо, -єте, гл. Оскалить (о многихъ). Повискаляли на його собаки зуби, постали округи, — не пускають.
Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері.
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Cм. чепель.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.