Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Одноманітно нар. Однообразно.
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав. Г. Барв. 381.
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Харьк. у. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться. Волч. у.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Човен, -вна, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Чуб. V. 504. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком. Грин. III. 676.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати. Вх. Лем. 486.