Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Базалучча, -ча, с. соб. Разный хламъ. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
Бісовщина, -ни, ж. Чертовщина. З тою бісовщиною: з ворожками, та з знахарками не водись. Кв.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Позапрядати, -даємо, -єте, гл. Заработать пряденіемъ (о многихъ).
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши. Черк. у.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Хутрування, -ня, с. 1) Подбивка мѣхомъ. 2) Обшивка шалевками.