Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.
Бистро нар. Скоро, проворно. бистро очима стриже. Бойко смотритъ. Шейк. Ум. бистренько, бистресенько.
Блинда, -ди, ж. Сильная накожная сыпь. Вх. Зн. 3.
Вертання, -ня, с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання. Грин. ІІІ. 686.
Дзю́ндзя, -зі, ж. Vulva? Ходила я в річку по раки, викусили дзюндзю собаки. Н. п.
Лазіння, -ня, с. Ползаніе. Ном. № 975.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр.
Поле, -ля, с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Кобел. у. Ум. поленько. О. 1862. IV. 12. полечко. Маркев. 105. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце. О. 1862. VIII. 25.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли. Гн. II. 246.
Чикилдиха, -хи, ж. Названіе плохой водки. Марк. 169. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер. Котл. Ен. II. 9.