Витопити, -плю, -пиш, гл.
1) Вытопить (печь). Витопила в печі.
2) Вытопить (жиръ, сало).
3) Выплавлять, выплавить (металлъ).
4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє.
Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Гойдойка, -ки, ж. , гойдочка, -ки, ж. . Качель.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. 2) Приходскій священникъ.
Нігде нар. = ніде.
Одягнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину.