Біловидий, -а, -е. Бѣлолицый. Ум. біловиденький.
Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжа.
Обдзьобати, обдзюба́ти. Cм. обдзьобувати.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Свить гнѣздо.
2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка.
Охайливо нар. = охайно.
Переминати, -на́ю, -єш, сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл.
1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає.
2) Пережевывать, пережевать.
3) — кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Cм. убіж.
Умостити Cм. умощувати.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.