Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арті́льний, -а, -е. Артельный.
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Запомага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запомогти́, -мо́жу, -жеш, гл. Помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь. Я запоміг їх худобою, землею. Н. Вол. у. Запомагав зубожене козацтво. К. ЦН. 173. Вони мене не запоможуть. Ном. № .
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Пообговтуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и обго́втатися, но о многихъ.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Слизень, -зня, м. Селезенка. Вх. Уг. 268.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.