За́юк, -ка, м. = заєць.
Ло́цманський, -а, -е. Лоцманскій. Лоцманський отаман дуже любив Карпа.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма.
Перемучитися, -чуся, -чишся, гл. Перемучиться. Перемучились ми до вечора.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл.
1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити.
2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають.
3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати.
4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.
Сталевий, -а, -е. Стальной. Сталеві сорочки.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)!
Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо.