Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Ном. Дати не дай, а лаяти не лай. Ном. № 4584. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. Шевч. 21. лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно. Ном. № 3536.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега. Харьк. г. 2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Павлогр. у. Він причалився на шпилечку. Кролевец. у.
Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п. 2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 557.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.