Де́нний, -а, -е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою.
Кичматися, -юся, -єшся, гл. Копаться, возиться. Кичмався дома то над сим, то над тим.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Поличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полиця. 2) Дощечка отъ земли къ отверстіи) улья, по которой ходятъ пчелы.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки.
2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. Я знаю сам, що просте, що кривее.
3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
Трояковий, -а, -е. Троякій, тройной.
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.