Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить. Гол. ІІІ. 409.
Колісниця, -ці, ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Желех. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує. Грин. III. 530.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Поледівка, -ки, ж. = поледиця. Вх. Уг. 261.
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Скулиніг нар. Поджавъ ноги. Вробили в печі діру і він там.... скулиніг лежав. ЕЗ. V. 35.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл. 1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11. 2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру. Мнж. 92.