Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Гряни́чка, -ки, ж. Ум. отъ гряни́ця.
Забірня́к, -ка, м. Взявшій авансомъ плату (деньгами или натурой) за будущую работу.
Злісливий, -а, -е. Злой, сердитый. Ну, та й зліслива у мене жінка, сохрань Боже! А пані, куди далі, то все зліслівша, усе лютіша.
Обсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсіяти, -сію, -єш, гл. 1) Обсѣвать, обсѣять. Вам дай Боже дочекати обсівати, а нам дожинати. Город скопай, обсій. 2) Обсыпать, обсыпать. Парубка до себе принадити, — то.... маком всяченим на Великдень обсіяти парубка. обсівати молодого і поїзжан. Свадебный обрядъ: обсыпать новобрачнаго и свадебныхъ гостей изъ полы шубы смѣсью овса, пряниковъ, орѣховъ, подсолнечныхъ и тыквенныхъ зеренъ, сухихъ грушъ, сливъ и хмѣля.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Починатися, -на́юся, -єшся, сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось?
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.