Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Дання́, -ня́, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Се вже так, з дання причина.
Домари́ти, -рю́, -риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості?
Жа́ждувати, -дую, -єш, гл. = жадати. Хворий жаждує того й того.
Книга, -ги, ж.
1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Ой хто б мої слова списав у книгу.
2) Томъ, часть сочиненія.
3) Чайка (птица). Ум. книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Письменному — книжка в руки. Троянське плем'я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло.
Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл. — го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама. Ще ти голови моєї не наклопотала!
Ошукання, -ня, ошуканство, -ва, с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш.
Чорнобривець, -вця, м. 1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. 2) Раст. Tagetes erecta. б) Tagetes patula L. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. 3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхів-горіхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спіє-спіє та й вивалиться з гнізда. 4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. 5) мн. Родъ вышивки. Ум. чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик.