Відповідати, -даю, -єш, сов. в. відповісти, -вім, -віси, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. І відповідав, кажучи: Ім'я моє легіон. Я, молоденька, уміла відповісти. 2) Соотвѣтствовать. 3) Отвѣчать, быть отвѣтственнымъ, отвѣтить.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Щетиниться. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось.
2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман.
Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Ум. то́вбочка.
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.