Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будовник, -ка, м. и пр. = будівник и пр.
Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Шевч. 101. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину. Мир. ХРВ. 213.
За́єчка, -ки, ж. Зайчиха. Вх. Зн. 20.
Озерет, озере́д, -ду, м. = ожеред. Озеред соломи. Драг. 3.
Розношати, -ша́ю, -єш, гл. = розносити. АД. І. 118. І вовки-сіроманці набігали, кості по байраках, по мелюсах розношали. АД. І. 11. Гніздечко розношають. МВ. ІІ. 118.
Страшетно нар. = страшенно.
Тересувати, -су́ю, -єш, гл. Думать, размышлять? Ой я сую, тересую, де ся любка діла: ци у море утонула, ци в гай полетіла. Гол. IV. 471.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло. Федьк. Пов. 24.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
Ужиток, -ку, м. 1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. Мет. 78. З мене нема громаді ніякого вжитку. Стор. І. 229. 2) Потребленіе. На хазяйський вжиток. 3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки. Н. п. О. 1861. IV. 93. Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда. Ном. № 741.