Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Поперекрадати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекрасти, но во множествѣ. Оттакої: злодії в злодіїв поперекрадали. Харьк. у.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Штрумент, -ту, м. = струмент.