Відкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ.
Жалкува́ння, -ня, с. Сожалѣніе. І прийде час німого жалкування.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Наже́кати, -каю, -єш, гл. Напугать.
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Пробесідувати, -дую, -єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: «Што ж ти потребуєш, хлопку?»
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Ум. таліронька, талірочка.
Трепітка, -ки, ж.
1) Ум. отъ трепета.
2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ.