Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав.
Корма, -ми, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом.
Обмолочувати, -чую, -єш, сов. обмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Обмолачивать, обмолотить, смолотить. Треба увесь овес обмолотити. Як би навіть обмолотив того озереда, ще б корців зо два жита взяв.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений.
Поперестарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Перестарѣть (о многихъ).
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.
Сорока, -ки, ж. 1) пт. сорока. Сорока білобока. 2) Родъ дѣтской игры. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: а) соро́ку скакати. Танцевать по лавкамъ. Когда вносятъ изъ комори сорочку новобрачной, то, завѣся иконы, всѣ присутствующіе, предводимые старшимъ дружком, держащимъ въ рукахъ сорочку, танцуютъ, съ соотвѣтствующими пѣснями, по лавкамъ и скамьямъ вокругъ стола и всей хаты, обходя ее трижды въ сторону, противоположную движенію солнца. б) водити соро́ки = ходити перезвою.