Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).
Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати. Камен. у.
Гро́т, -та, м. То же, что и кіш въ мельницѣ (Cм. кіш 4)? А млинарь завела з тей новей млиниці: «насип там, дівчатко, до грота пшениці». Гол. ІІІ. 252.
Надлеті́ти Cм. надлітати.
Натрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР. II. 21. Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей. Г. Барв. 43.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Приостати Cм. приоставати.