Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Забе́га, -ги, ж. = забіг 3. Н. Вол. у.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.
Кісно нар. = тісно. та його́ ще не кісно тре́ба. Да его еще не безотлагательно, не очень нужно. Зміев. у.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Ном. № 6681. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. К. ХП. 124. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою. Мир. ХРВ. 127.
Окарувати, -ру́ю, -єш, гл. см. карувати. Навчи, навчи, бідная вдово, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Мет. 241.
Підрізування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Пороспаскуджувати, -джую, -єш, гл. Испортить нравственно (многихъ).
Реймент, -ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.