Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Перевезти із келії в хату на помості. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Ой построю келієчку на крутій горі.
Натупкатися, -каюся, -єшся, гл. = натупатися.
Обцас, -су, м. Каблукъ. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла.
Побігашки, -шок, ж. мн. = побіганки.
Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Отаке то йому вража вдова починила.
Угрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. угріти, -рію, -єш, гл. 1) Пригрѣвать, пригрѣть, нагрѣвать, нагрѣть. А сонце гріє все та грів помаленьку; угріло Божий світ. Ледачого і кожух не вгріє. 2) Разгорячать, разгорячить. Угріти коня. 3) Только сов. в. ударить. А він його як угріє в потилицю. Як угріє змія, то той по шию і ввійшов у мідний тік.
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Бреше, як шовком, шиє.