Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Банита, -ти, м. Изгнанникъ. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.
Гинчий, гинший, -а, -е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Ослобонити, -ню́, -ниш, гл. Освободить.
Привилей, -ле́ю, м. Привилегія. Дав нам привилей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225. Чадо попсованого привилеями панства. К. ХП. 23.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Тремента́ль, -лю, м. Раст. Geranium Palustre L. Анн. 155.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.