Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Визволити, -ся. Cм. визволяти, -ся.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Досва́татися, -таюся, -єшся, гл. Досвататься до чего нибудь.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Як загнали ляхів в кальнії болота. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Cм. калний.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька.
Орудування, -ня, с. Завѣдываніе, руководство, управленіе.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться.
Розгорюватися, -рю́юся, -єшся, гл. — на що = розгорити. Як небудь розгорюємось на скотинку. Розгорювався десь на десять рублів.