Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Навза́води нар. Во весь опоръ, въ карьеръ, во всю прыть, взапуски. За лицарем тим воєводи що тьху навзаводи летять. З парубками літати навзаводи, — ото були його забавки.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський.
Обушок, -шка, м.
1) Ум. отъ обух.
2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Золотий обушок усякі двері одчинить.
Папляти, -ляю, -єш, гл. Невнятно говорить, мямлить.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1.
2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Сухомлинського пана підданий.
Топити, -плю, -пиш, гл.
1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша.
2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить.
3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло.
4) — молоко́. Топить молоко.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.