Борсук, -ка, м. Барсукъ.
Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Долина глибока, а могила висока. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина.
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Cм. Гордовина.
Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. 2) Родъ писанки. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати.
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний.
Катати, -та́ю, -єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. 2) Дно въ суднѣ въ плоскодонной лодкѣ. 3) Подставка; основаніе мотовила.
Під'ярок, -рка, м. соб. Полугодовалые ягнята, съ которыхъ можно стричь шерсть.
Французький, -а, -е. Французскій. Вірші.... французькі.