Жоло́биця, -ці, ж. Продолговатое углубленіе, желобокъ, выемка.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Мужи́цтво, -ва 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
Нашириця, -ці, ж. Два плота сплавляемаго дерева (дві тальби), сбитые вмѣстѣ одинъ рядомъ съ другимъ. Cм. надовжниця.
Нуждочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нужда.
2) Родимчикъ у дѣтей.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Один я на світі, — стебло серед поля. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко?
Швендяти Cм. швендати.