Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити.
Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Діток спати ложити. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Я за свиту карбованця ложу.
Повійниця, -ці, ж. Потаскуха. Чи не з повійницею бува якою спізнався.
Покопирсати, -са́ю, -єш, гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем.
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Якось ловлять (лева)... прирозуміли.
Сал, -лу, м. При ловлѣ рыбы: все пространство воды или льда, захваченное сѣтями.
Страх 2 нар. Очень, ужасно. Страх йому їсти захотілось. Енея не любила страх.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!»