Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко!
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Загуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загу́рити, -рю, -риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Критися, криюся, -єшся, гл.
1) Покрываться. У неділю вранці рано поле, крилося туманом. Улиці, базари крились трупом, плили кров'ю.
2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. І позад базару через мертвих nереступа, криється в пожарі за костьолом. Вона од мене, здається б, не крилась. Сама пішла до його, пішла не криючись.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Лісни́чиха, -хи, ж. Жена лѣсничаго.
Розбрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. 2) Разболтаться. Троянці пяні розбрехались і чванилися без «пуття.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка.