Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»!
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ).
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава.
Луб'яни́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. луб'яний язик. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників.
Махону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.
Накупува́ти, -пу́ю, -єш, гл. = накупити. Накупували вони вина всякого.
Напроха́ти Cм. напрохувати.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст.