Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Курка, -ки, ж.
1) Курица. Голодній курці просо сниться. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами.
2) Vulva. Ум. курочка.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед.
Пірнути Cм. пірнати.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Стримувати, -мую, -єш, сов. в. стрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Удерживать, удержать.
