Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять. Шевч.
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Черниг. у. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть. К. Псал. 85.
Роззуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Увігнутися Cм. угинатися.
Чівка, -ки, ж. 1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117. 2) мн. чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. І. 100. Ум. чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. І. 198.