Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Босини, -син, ж. мн. 1) Еврейскій праздникъ: Судный день, когда евреи ходять только въ чулкахъ. Шейк. Жидівські босини. 2) Трауръ у евреевъ, когда они, послѣ похоронъ, восемь дней должны быть босыми. ЕЗ. V. 200. 3) босини справляти. Шутливо: быть безъ обуви, ходить босикомъ. Ном. № 11234.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Чуб. VII. 575.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща. МВ. (О. 1862. III. 62).
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Підканцелярист, -та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда. Котл. Н. П. 350.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Тройнячок, -чка, м. Раст. Trifolium repens L Анн. 360.