стяголь

Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза. Сумск. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 224.

Випадкові слова

Плісня, -ні, ж. 1) Плѣсень. Н. Вол. у. 2) = плішня. Берд. у.

повністю...

Переговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Переговариваться. Чую — з батьком переговорюються, що прийшли до вашої милости од пана Ігната. МВ. І. 90.

повністю...

Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким. Чуб. V. 238.

повністю...