Верем'я, -м'я, с. Хорошая погода. По слоті верем'я.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. А змій як огонь горить, — так йому жарко. 2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима.
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Ігола, -ли, ж. = іговна.
Карбівничий, -чого, м.
1) Кладущій клейма.
2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Я тут у лісі карбівничим.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Панський, -а, -е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? Колись, як ще були люде панські... Рудч. панське право. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Розволожити душу.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача).