Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл. 1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів. Стор. МПр. 41. 2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску. 3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили. Шевч. 49. 4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу. Мет. 98. 5) Усыпать, усыпать.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Одуван, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ. Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван, — ніхто й кісток не сховав. ХС. III. 62.  
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Хвилити, -ся, -лю, -ся, -лиш, -ся, гл. = хвилювати, -ся.