Акаде́мія, -мії, ж. Академія. Наші дуки великим коштом громадським академиї да школи споряжали.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Оріхолуп, -па, м. = лускогоріх.
Побіл, -лу, м.
1) Бѣлая глина.
2) Побѣлка.
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця.
Поторгати, -га́ю, -єш, гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з'їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли.
Приструнник, -ка, м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны.
Скрушити, -ся. Cм. скрушувати, -ся.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй.