Відболіти, -лю, -лиш, гл.
1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить.
2) Переболѣть.
3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс.
Періщити, -щу, -щиш, гл.
1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло.
2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Позаплішувати 2, -шую, -єш, гл. То же, что и заплішити, но во множествѣ.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі.
Стоїще, -ща, с. Среди пастбища въ полонинах: мѣсто и устроенные на немъ загоны и хлѣвы для скота и жилище пастуховъ; состоитъ изъ стаї, кошари, єлівника, телятника, кучі, стадарки, за́город и пр.
Струпом узятись. Покрыться струпьями. 2) Наростъ, бугорокъ на плодѣ. Ум. струпо́чок. Знайшов таку хорошу (грушу), щоб де струпочок, або що: з одного боку жовта, а з другого рум'яна, як жива.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. 2) Развѣваться.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.