Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять. Грин. III. 24.
Змірати, -ра́ю, -єш, сов. в. змерти, зімру, -реш, гл. Умирать, вымирать, вымереть. Люде змірають. О. 1862. VIII. 34. Вся сім'я зімре. Кіевск. у.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Мет. 448. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. ЗОЮР. I. 15. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва. Грин. III. 196.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.