Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струпливий

Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПЛИВИЙ"
Бавіння, -ня, с. Медленность, мѣшканіе. Левч. 69. Cм. бавлення.
Вислід, -ду, м. Изслѣдованіе, результата изслѣдованія. Левч. 52.
Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Наквацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече. 2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Опалий, -а, -е. Опавшій.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.