Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовночка, -ки, ж. Ум. отъ вовна.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты. Лохвиц. у.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Позліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Слѣпиться, склеиться (во множествѣ). Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались. Богодух. у.
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Пригоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Пригорѣть.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Ном. № 1718. Степи-поля! роскіш моя! Ном. №10112. Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. Чуб. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Мет. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Мет. Ум. роскішенька, роскошеньки. Мет. 139.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону. Черняхов.