Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить. МВ. ІІ. 74.
Мета́ритися, -рюся, -ришся, гл. Суетиться. Жидки... метарились, де б набір закупити у панів шльонську вовну. О. 1861. VII. 6.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Н. п.
Підмагати, -га́ю, -єш, сов. в. підмогти́, -можу, -жеш, гл. 1) Помогать, помочь. 2)кого́. Поддерживать, поддержать. Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені. МВ. (О. 1862. III. 77).
Покмітливий, -а, -е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Хрипнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне. Мир. Пов. І. 123.