Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Грінчи́ти, -чу, -чиш, гл. Поджаривать (хлѣбъ). Угор.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. Мет. 297. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. №3114. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. Мог. 87. 4)чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. Новомоск. у. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Грин. 1. 77. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. Сим. 217. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать. Ном. № 12968.
Знакімля, -ля, знакім'я, -м'я, с. Знакомство. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Ле́ґінь, -ня, м. 1) = легінь. Kolb. І. 68. 2) Раст. пирамидальный тополь, Populus pyramidalis. Вх. Лем. 431.
Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Присмотрѣть. 2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати. Н. п.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.