Голиш, -ша, м.
1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде.
2) Раст. Salvia nutans L.
3) Камышъ, скошенный зимою.
Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. 3) Названіе хороводной весенней игры. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє.
Зи́зий, -а, -е. = зизоокий. зи́зим о́ком диви́тися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака.
Попрятниця, -ці, ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. А сестриця-попрятниця.
Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Ум. пушинка.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ.
Смиренний, -а, -е. Смиренный. Смиренного возносять на високість.
Сумління, -ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Постава свята, а сумління злодійське.
Утя 2, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Летить стадо утят. Ум. утятко.