Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Бурковина, -ни, ж. Раст. Melilotus offic. Ой стелеться мені широкий лист та бурковина. Мет. 82.
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить. Ном. № 7814.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Ном. № 8692. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. МВ. І. 108. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. МВ. І. 88. Чого ти дурієш? де твій розум? Шевч. 298.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Їднак нар. = однак. Я їднак приїхав. Чуб. V. 137.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Лебонь нар. = либонь. Заслаб чумак, заслаб, молоденький, да лебонь хоче вмерти. Чуб. V. 1044.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.