Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрітення

Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІТЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІТЕННЯ"
Бебуля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Мил. М. 99. Cм. бібула.
Вистановитися, -влюся, -вишся, гл. душа вистановиться. Духъ вонъ. Дайте трохи душі утихнути, а то вистановиться. Г. Барв. 69.
Відказ, -зу, м. Отвѣтъ. Стор. ІІ. 23. МВ. І. 133.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.
Корж, -жа, м. Родъ лепешки. Чуб. VII. 445. Я б спекла собі коржа. Рудч. Ск. І. 123. Ум. коржик. Коржик мені спечи. Рудч. Ск. І. 168.
Опихатися, -хаюся, -єшся, гл. Очищаться отъ шелухи.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл. 1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Шевч. Тобі рукавички хто сплете. Г. Барв. 174. Сплести панчішку. Сплести вінок. 2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що. О. 1862. VI. 87.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІТЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.