Бендюжний, -а, -е. 1) Относящійся къ роспускамъ.
2) Скверный, нечестный. ходить як бендюжна. Ходить какъ безчестная, распутная женщина.
Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно.
Злітки, -ків, мн. на злітки оддавати (теля́та). Отдавать телятъ на выкормку, на четыре года.
Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Могущий він і мудріш сопротивник. Могущого чоловіка з десятку не викинеш.
Мора́льний, -а, -е. Нравственный. Не зупиняймося й моральним занепадом наших українців. Од моральної втоми він не зміг стояти.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Ув. озії́ще, озія́ка. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко.
Перебрести Cм. переброджувати.
Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб.