Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Габук, -ка, м. Мѣсто въ рѣкѣ, гдѣ вода течетъ узкимъ русломъ и съ шумомъ бьетъ внизъ. Шух. I. 227.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Ли́зень, -зня, м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. Ном. № 13512. нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ! Ном. № 3739.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ. Вас. 192.
Повідпроваджувати, -джую, -єш, гл. Отправить, отослать (многихъ).
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Смішити, -шу́, -ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей. Чуб. V. 18.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.