Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста.
Глипати, -паю, -єш, гл. = лупати. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе.
Кабардинка, -ки, ж. Шапка изъ мѣха кабарди? Чоботи сап'янці, пояс шалевий і шапка кабардинка кругла. У иначе: Шапка съ барашковымъ околышемъ и шестиугольнымъ верхомъ, отдѣланнымъ перекрещивающимся позументомъ или цвѣтными шерстяными снуркими.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ.
1) Cм. ключ.
2) мн. Раст. Primula veris.
Лапа, -пи, ж.
1) Лапа. Пише як сорока лапою.
2) Рычагъ въ валу, подымающій толчею въ ступѣ.
3) Лапчатый ломъ, т. е. съ двумя пальцами. Ум. лапка, лапочка. Ув. Лапище.
Мих, -ху, м. Родъ ядовитаго растенія. Ой спи, діду, ой спи з лихом, я принесу борщу з михом.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ).
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.