Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій. Желех.
Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. МВ. (О. 1862. III. 45). Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Оббігати 2, -гаю, -єш, гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити. Харьк.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.