Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Жми́хи, -хів, м. мн. Выжимки изъ свеклы на сахарныхъ заводахъ. Cм. жмаки.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Налу́да, -ди, ж. Бѣльмо. Тепер пани ніц не бачат, бо мают налуди. Cм. полуда (на очах).
Настарчати, -ча́ю, -єш, гл. = настачати. А я зілля настарчаю, їх із лиха виручаю.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Постегать.
2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись.
Розгойдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгойдатися, -даюся, -єшся, гл. Раскачиваться, раскачаться, расколыхаться. Як розгойдаються було, то аж страшно дивиться.
Устрічати, -ся, -чаю, -ся, -єш, -ся, гл. = устрівати, -ся.