Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421. Cм. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину. (К. П. Михальчукъ).
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Оса, -си, ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса. Посл.
Первозім'я, -м'я, с. Первый санный путь.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.