Віддаватися, -даюся, -єшся, сов. в. віддатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Отдаваться, отдаться. 2) Выходить, выйти замужъ. Чого журиться? Нехай та журиться, що віддається. Мамко моя старенькая, хочу ся віддати, коли б прийшли старостоньки до нашої хати. 3) Отдаваться, отдаться (о звукѣ и пр.). Як Тетяна засміється, в душі радість оддається. 4) Выражаться, выразиться, передаваться, передаться, отражаться, отразиться. В тих писаниях красний божий мир і чоловіча жизнь.... не оддались так правдиво, як воно есть у нас перед очима.
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш.
Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Запоро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. запороши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Пылиться, запылиться. 2) О глазѣ: засориться.
Колія, -лії, ж. 1) Колея. Держи по колії. 2) Желѣзная дорога, рельсы. Так і преться машина по колії. 3) Порядокъ, очередь. Тепер прийшла колія, так треба йти. Ум. колійка. Ой пійду я, пійду дорогою широкою, ой гляну я, ой паду я в колійку глибокую.
Лу́пнути Cм. лупати.
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Поналагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Наготовить, приготовить (во множествѣ).
2) Устроить, наладить (во множествѣ). Поналазити, зимо, вите, гл. Налѣзть (во множествѣ). Чого ви сюди поналазили?
Предвічний, -а, -е. = передвічній. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони.