Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гузя́! меж. = Гудзя. Вх. Лем. 476.
Жарні́вка, -ки, ж. Раковый жерновокъ.
Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Перепросити, -ся. Cм. перепрошувати, -ся.
Поведенція, -ції, ж. Обычай, обыкновеніе. Греб. 408. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція: Кв.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить. Ном. № 8138. 4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі. Ном. № 516.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати. Фр. Пр. 89.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.