Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Знегіддя, -дя, с. Невзгоды, тяжелое время. Тяжко, тяжко мені з дому тебе одправляти, а ще тяжче біля себе в знегідді держати. Макс. (1849). 7.
Милійо́н, -на, м. = миліон. Харьк.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл. 1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить. 2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ. 3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє. О. 1861. IV. 94.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.