Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борговий, -а, -е. Взятый въ долгъ. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у., Ум. борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Закалата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. Cм. найомець.
Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная. Васильк. у. (Рк. Левиц.). Кіев.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.