Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнояк, -ка, м. 1) Навозный жукъ. Вх. Лем. 404. Cм. гнойовик. 2) = гноївня? КС. 1893. V. 275.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Копець, копця́, м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструментъ для долбленія меду.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Мишолі́вка и мишоловка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Вх. Лем. 251. Ум. мишоло́вочка. Кішечка-мишоловочка. Конст. у.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum. Вх. Пч. і. 11.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.
Ранок, -нку, м. 1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Ум. раночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.
Роспорошити, -ся. Cм. роспорошувати, -ся.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).