Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стончати

Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОНЧАТИ"
Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Вуглярня, -ні, ж. = вуглярка 2.
До́ненька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Надгоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Надгорать, надгорѣть.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.