Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Ум. біличка.
Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.).
Водорщаний, -а, -е. = водохрестний.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у На десятолітях взяли мене в двір.
За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Зайчик-побігайчик. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Раст. Lepidium ruderale L.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Вона стане на користь людові нашому. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує.
Опухти. Cм. опухати.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа.