Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Захи́лий, -а, -е. Хилый, изнуренный.
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Молоди́й, -а́, -е́ 1) Молодой. Двічи молодим не бути. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю. 2) молодий. Женихъ и новобрачный во время свадьбы. молода́. Невѣста и новобрачная во время свадьбы. молоді. Женихъ и невѣста вмѣстѣ, также новобрачные во время свадьбы. Ум. молоденький, молодесенький! Ой ти, Байдо молодесенький!
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість.
Ненавидник, -ка, м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити.
Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату.
Росточуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разбрасываться, разбросаться, разсыпаться, развѣяться.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій.