Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Верста, -ти, ж. = верства.
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». Кременч. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.
Лататися, -та́юся, -єшся, гл. Чиниться, починяться. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються. Ном. № 988.
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить подъ что либо. 2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла. Лукаш. 161. 3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе. Мир. ХРВ. 253.
Поставління, -ня, с. 1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння. Рк. Макс. 2) Рукоположеніе.
Пропікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропекти́ , -печу́ , -че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.
Ропухатий, -а, -е. Толстый, раздутый подобно жабѣ. Вх. Лем. 463.
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь. Лубен. у.