Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архи́мниця, -ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Галасний, -а, -е. = галасливий. Желех.
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная). Шух. I. 213.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить. Желех.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать. Гліб. 46.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете? Гол. I. 182.