Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабачо́к, -чка́, м. Ум. отъ баба́к.
Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Гліб. Дмись — не дмись, волом не будеш. Ном. № 2506. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Грин. ІІІ. 186. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Радом. у. Дметься, як шкура на огні. Ном. № 13533.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Ільм'якCм. ільмак.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати. Вх. Уг. 274.  
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Чуб. II. 473. Ум. черешинка. Чуб. II. 474.