Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовма

Стовма нар. Стоймя. Вх. Зн. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВМА"
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Переїздом нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю. К. ХП. 12.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Ременарь, -ря, м. Шорникъ. Угор.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. Ум. утішка, утіхонька. Шейк. Утішенька. Чуб. V. 131. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Мил. 70. Тобі, бач, усе смішки та втішки. МВ. (О. 1862. І. 72).
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася. Чуб. V. 85.
Шляхетніти, -ні́ю, -єш, гл. Облагораживаться. Левиц. Пов. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.