Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Лабатий, -а, -е. Съ большими лапами. Желех.
Науверти нар. Обиняками. Угор.
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
Підпалок, -лка, м. 1) Родъ плоскаго хлѣба. О. 1861. XI. Св. 67. 2) = підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. Ном. № 10237. 3) = підпалак. Вх. Лем. 449.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Пршьо! меж. Призывъ для лошадей. Шух. І. 211.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались. Павлогр. у. 2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі. Павлогр. у.
Шумелина, -ни, ж. = шумела. Желех.