Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить.
Бочастий, -а, -е. Толстобокій Сиві воли поздихають і бочасті корови.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Даре́мно Cм. Даремне.
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки.
Класичний, -а, -е. Классическій. Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья.