Доправля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. 2) — за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка.
Качулка, -ки, ж. = качулея.
Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Быстро, сразу.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє.
Пасерб, -ба, м. Пасынокъ.
Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Рідняк, -ка, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада.