Австрия́к (и австрія́к), -ка́, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло!
Голоколінець, -нця и голоколінок, -нка, м. = голодранець. Пани ж наші, пани голоколінці! Як ми в шинк, то й ви навздогінці. Дайте сьому голоколінку, хоч із хліба скоринку. Ум. голоколінчик.
Капитал, -лу, м. Капиталь. Наша плодюча країна бідна на гроші, бо... капитали постягали туди десь за Оку.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл.
1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче!
3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте.
3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
Повітря, -ря, с.
1) Воздухъ. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі.
2) = повітриця.
Помикати 2, каю, -єш, гл.
1) Порывать, влечь. Не видно моїй хати, тілько видно грушу, туди ж мою помикає що-вечора душу.
2) Поспѣшить. Вертаєшся було, то наче ззаду чорт доганяє, — так помикаєш.
Тернослива, -ви, ж. = тернослив. Ум. терно́сливка, терно́сливочка.