А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.
Вистужувати, -жую, -єш, сов. в. вистудити, -джу, -диш, гл. Студить, выстудить.
Діва, -ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Вибрав діву чорнобриву. Ум. дівонька, дівочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Ув. дівака, діваха. Дівака здорова.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Товчіння, -ня, с.
1) Толченіе.
2) Валяніе (сукна).
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье.
Шпунт, -та, м. Пуншъ. Там пани чаї та шпунти п'ють.