Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болізний и болісний 2, -а, -е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.
Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Дола́сити, -ся = доласувати, -ся.
Заду́тий, -а, -е. Одутлый, обрюзглый. Дивися на його задушу пику. Мир. Пов. II. 78.
Заклина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заклясти́, -клену́, -не́ш, гл. Заклинать, заклясть, проклинать, проклясть. Заклинаю тебе Богом, не муч мене. Єв. Мр. V. 7. Заклинаю тя іменем Божим. МУЕ. III. 53. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи заклинала, щоб долі не мала. Мет. Заклинала вона гроші ті... ось як. Грин. II. 143.
Качулка, -ки, ж. = качулея. Желех.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Шевч. Отерла піну на губах. Котл. Ен.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. К. ЧР. 3. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо. Ном.
Поклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. поклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Чуб. V. 370. Также: передать поклонъ. Поклоняється бідний невольник із землі турецької, із віри бусурманської, у города християнські до отця, до матусі ...поклоняється голубоньком сивеньким. АД. І. 93. Козак до дівки ворлами та поклонився. Мет. 82. 2) поклонився пані-матці хлібом. Посваталъ дочь. Св. Л. 275.