Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Попродовбувати, -бую, -єш, гл. Продолбить (во множествѣ). У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить. ЗОЮР. І. 76.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.
Тогід нар. = tорік. Вх. Зн. 33. Гн. І. 81. Дівчину сватав я тогід. Млак. 47.
Швидкома нар. На скорую руку.
Шепотинниця, -ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.
Шкирготати, -гочу, -чеш, гл. = скреготати. Шкиргоче сорока. Вх. Лем. 485.