Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Кухарський, -а, -е. Поварской.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Лясь зубами.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.
Слабуватий, -а, -е. = слабовитий.
Ткаля, -лі, ж. Ткачиха. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. 3) мн. Родъ писанки. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чобітки шкапові. Чобіточки роззули. Ув. чоботи́ще.
Шанталавий, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ.