Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вістка, -ки, ж. Вѣсть, извѣстіе. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. О. 1861. IV. 57. Сорока на хвості принесла вістку. Ном. № 6712.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче. Хата. 17.
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
Карбівка, -ки, ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный. 2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував. АД. II. 6. 3) Пристальный. Пильний погляд. 4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Півріччя, -чя, с. Полугодіе.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок. КС. 1882. XI. 23.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл. 1) Разгремѣться. 2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Ном. Розгрімались як на дурного. МВ. І. 42.