Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. від'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Откармливаться, откормиться. 2) їсти як зварить, то не від'їсися. Такъ вкусно сварить, что все ѣлъ бы. Св. Л. 17.
Відморгувати, -гую, -єш, гл. Отвѣчать миганіемъ. Одна моргне бровою, а друга їй одморгує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. Чуб. III. 193. 2) завитка ́= покритка. Вх. Зн. 18.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе. К. Іов.
Оченько, -ка, с. Ум. отъ око. Чуб. V. 2, 246.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати. МВ. ІІ. 108.
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Ном. № 162. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти. Чуб. V. 379.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.