Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Лобузі́ння, -ня, с. Растенія, остающіяся отъ лѣтнихъ огороднихъ овощей. Позгрібай лобузіння на городі.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный.
Нутряк, -ка, м.
1) Нутреное сало.
2) Животное, у котораго шулята находятся внутри, а не въ мошонкѣ. Як болять зуби, то найди невиложеного жеребця — нутряка здохлого, одірви підкову, з ухналів скуй перстень та й носи.
Опівночі нар. Въ полночь. Прийди, мій милий, хоц опівночі.
Плуганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять.
Скалка, -ки, ж.
1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила.
2) Заноза.
3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр.
4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть.
5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды).
6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах.
7) Жирная капля на водѣ.
8) Бѣльмо на глазу.
9) Раковина створчатая. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта.
Увесь, уся, усе, мѣст. Весь, вся, все. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. Цілувались, обнімались з усієї сили. Я ростікся всіма сторонами.