Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гала меж. 1) = гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. ІІІ. 88. 2) піти гала світа. = світ за очі піти. Cм. світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575. 3) Припѣвъ. Ой чук та гала, а я в церкві була. Чуб. V. 1166.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Згрі́зна нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату. Рудч. Ск. II. 48.
Помутнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Помутиться. Веселі думки помутнилися. Мир. Пов. І. 134.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.