Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. Мет. 18. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила. Грин. III. 485.
Відпродати Cм. відпродувати.
Гнітуха, -хи, ж. = гнітючка. ХС. ІІІ. 53.
Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ) Желех.
Трійло, -ла, с. = трійка. Вх. Зн. 71. Вх. Пч. II. 26.