Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишня 2, -ні, ж. Высота. Лебед. у.
Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Гидувати, -дую, -єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. К. Іов. 42. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є. Грин. І. 33.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2)на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул. Арт. (О. 1861. III. 87).
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Скубнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. МПр. 31.
Хвилювання, -ня, с. Волненіе.