Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. Мир. Пов. І. 116. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Драг. 15. Гуконула гаківниця. Мир. ХРВ. 126.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл.очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Розгніватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Сутяжно нар. = сутужно. АД. І. 199. Так тяжко, так сутяжно довелося їм жити з Степаном. Г. Барв. 507. Сутяжно в чужій чужині, на чужій стороні без порядку погибати. Н. п.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Хробак, -ка, м. 1) = робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву. Ном. № 2611. 2)білий = бедрак. Вх. Лем. 392. 3)жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 238. Ум. хробачо́к.